Щодо зміни розміру плати за харчування дітей у ДНЗ міста Луцька
У Луцьку останніми днями піднімається хвиля обурення, викликана рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради щодо розміру батьківської плати за харчування дітей у закладах дошкільної освіти. Конкретно про розмір плати йдеться в п. 3 рішення від 07.11.2018 №702-1 «Про категорії осіб, які мають право на безкоштовне харчування у закладах освіти міста» та в п. 5 рішення від 06.12.2018 №795-1 «Про грошові норми витрат та розмір батьківської плати за харчування дітей у закладах дошкільної освіти». Цими пунктами, зокрема, передбачено:
Для дітей закладів дошкільної освіти з сімей, які належать до інших територіальних громад, встановити батьківську плату у розмірі 100% від вартості за харчування на день.
Натомість з харчуванням малюків батьків із луцькою пропискою ситуація інша: 40% вартості їх харчування фінансується з міського бюджету, а решту 60% доплачують батьки (практично так, як було й раніше). Якщо говорити про конкретні цифри, то оплата харчування становитиме:
| Вік дитини | Для жителів м. Луцька | Для жителів інших громад |
| До 3 років | 300 грн. | 500 грн. |
| Від 3 до 7 років | 360 грн. | 600 грн. |
Як прокоментувала начальник управління освіти Луцької міської ради Зіновія Лещенко, рішеннями виконкому визначено оплату у розмірі 100% за харчування дітей із сімей, які не проживають у Луцьку, не є платниками податків до бюджету міста Луцька.
Виходячи з такої позиції, складається враження, що ключовою є прив’язка сімей (очевидно, передусім батьків) до сплати податків у бюджет м. Луцька. Тож одразу виникає питання: а як бути із батьками, які хоч і не зареєстровані у м. Луцьку, але працюють в місті, отримують тут заробітну плату та платять податки до бюджету м. Луцька? Адже згідно з пп. 168.4.1 Податкового кодексу України, утриманий податок із доходів фізичних осіб, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України. При цьому ст. 64 Бюджетного кодексу передбачає, що податок з доходів фізосіб, який сплачується податковим агентом (роботодавцем) зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням цього податкового агента.
Або що робити, якщо батько зареєстрований у місті і платить податки в місто, а мама зареєстрована за межами міста і не працює, чи перебуває в декретній відпустці, відтак взагалі не платить податків? Тож вжите в рішеннях виконкому поняття «сім’я, яка належать до іншої територіальної громади», дуже розмите.
Очевидно, варто звертатися за роз’ясненнями до виконкому, аби він уточнив вжитий ним же термін.
Крім того, багато хто вважає такі нововведення антиконституційними та дискримінаційними. Адже ст. 24 Конституції України говорить: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками … місця проживання, … або іншими ознаками.
Для України ця ситуація не нова. Приміром, у Тернополі подібні обставини мали місце понад рік тому. Рішення Тернопільської міської ради було оскаржене до суду, який скасував рішення, визнавши його дискримінаційним. Щоправда, апеляційна інстанція скасувала постанову місцевого суду, зробивши висновок про те, що харчування дітей в дошкільних навчальних закладах не є частиною права на освіту. На мою думку, дещо сумнівний висновок, адже ст. 35 Закону України «Про дошкільну освіту» носить досить однозначну назву: «Організація харчування дітей у закладі дошкільної освіти». Тож говорити про те, що харчування в садочку не є частиною права на освіту дещо передчасно. Відтак остаточну крапку має поставити касаційна інстанція, на розгляді якої перебуває судова справа.
В цілому, ситуація неоднозначна. Як і з колишнім рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 24.01.2016 № 23-1 «Про затвердження мікрорайонів закладів загальної середньої освіти та ведення обліку дітей шкільного віку та учнів». У ньому також встановлено, що школа, в яку піде дитина, прямо залежить від місця реєстрації. І хоча рішення прийняте хоч і на виконання норм ст. 66 Закону «Про освіту», але що, якщо ці норми неконституційні?
Що ж робити?
Варіантів чимало. Найпростіший — шукати можливість зареєструвати сім’ю в Луцьку. Якщо ж це неможливо, але члени вашої сім’ї, попри прописку, офіційно працюють в Луцьку — треба доводити, що рішення виконкому вас не стосується, оскільки ви є платниками податку до місцевого бюджету.
А якщо ж ваша сім’я і не зареєстрована в Луцьку, і не працює тут — то можна пробувати оскаржувати до суду обидва рішення виконкому, вказуючи на їх неконституційний та дискримінаційний характер. При вдалому збігові обставин не виключено, що суд до завершення розгляду справи зупинить дію рішень виконкому. А поки розгляд справи завершиться — хто зна, може, ваша дитина до тих пір і в школу піде!
Хоча розмір батьківської плати за харчування не є надмірним. Тож не виключено, що абсолютна більшість батьків погодиться із новими «тарифами», не бажаючи тратити кошти на судові витрати. Але є два лайфхаки:
- Судові витрати, зокрема, на правову допомогу, можна істотно зменшити, якщо об’єднатися кільком сім’ям.
- Якщо є бажання відстоювати свої інтереси та можливість об’єднатися — варто це робити вже. Адже чудеса трапляються не лише на новий рік. А й перед виборами.
