ЕВОЛЮЦІЯ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ MUST GO ON
Пам’ятаєте, я нещодавно писав, що судам знадобилося 12 років після набрання чинності Цивільним кодексом, аби зрештою дійти згоди й поставити крапку в питанні: рішення загальних зборів товариства – не правочин?
Пам’ятаєте?
Тоді можете трохи забути.
Бо йшов двадцять третій рік від Різдва цивільнокодексового, і днями Велика Палата Верховного Суду фактично відкрила двері до протилежного підходу: за певних обставин рішення загальних зборів може розглядатися як правочин.
Цікаво, що колись Велика Палата у постанові від 01.03.2023 вже виснувала, що рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства (справа №522/22473/15-ц).
А потім, 18.12.2024 Велика Палата у справі №916/379/23 постановила рішення про відступ від висновку, викладеного в постанові від 01.03.2023, та в пунктах 142-143 резюмувала, що рішення загальних зборів учасників товариства не є правочинами в розумінні статті 202 ЦК України і мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти).
Що ж… У Ліни Костенко: «І кожен фініш – це, по суті, старт». А в еволюції судової практики – «І кожна крапка – це, по суті, кома».

06 серпня 2026 року