Тут я вирішив зібрати трохи смішних (чи не дуже) анекдотів та історій про юристів і адвокатів зокрема. Якщо когось зацікавить такий жанр — дуже раджу знайти книгу “Антологія юридичного гумору” авторства відомого адвоката Романа Посікіри. Дана збірка охоплює бувальщини різних періодів, тож кожен знайде в ній щось для себе.

Чи про себе.

— Мені адвокат Петренко, казав, що Ви теж адвокат. Це правда?
— Так.
— А скажіть щось по-адвокатськи?
— Ой, ну та який там Петренко адвокат!

Судове засідання. Суддя:
— Підсудний, ви знайомі з потерпілим?
— Ні!
— А чого тоді він у вас в друзях на Фейсбуці?

Свідки Єгови звертаються на вулиці до адвоката:
— А Ви знаєте, що буде після Страшного Суду?
— Як це — що? Страшний Апеляційний Суд!

Запитання до Європейського Суду з прав людини:
«Доброго дня! Я дав своєму адвокату 5000 євро, щоб він сплатив мито за моє звернення до Європейського Суду з прав людини. Адвокат заплатив, але згубив квитанцію про платіж. Скажіть, будь ласка, чи не поверне Європейський Суд з прав людини мені моє звернення, якщо я не зможу додати до нього квитанцію про сплату мита?»
Відповідь Європейського Суду з прав людини:
«При зверненні до Європейського Суду з прав людини мито не сплачується».

Танцюй так, ніби ніхто не бачить.
Співай так, ніби ніхто не чує.
Пиши позов так, ніби в суді його читатимуть.

Приміщення суду. Учасники війни та «діти війни» подають позовні заяви. Одним словом, натовп бабусь і дідусів, всі сваряться, кричать…
Виходить суддя, старший, з сивиною на скронях, з борідкою, одягнутий як належить: довга чорна мантія, нагрудний знак, і каже:
— Люди добрі, ну ведіть себе культурно! Не галасуйте! Ви заважаєте працювати!
Й пішов собі. Люди притихли, але за мить знову шум піднявся.
І тут одна бабулька видала:
— Ану тихо! Ви чули, що панотець сказав!!!

Волинські юристи оцінять.
Друга половина вересня. Золота осінь. Вивчаються матеріали для подання позову в адміністративний суд. Клієнт «підкований» чоловік, і каже адвокату:
— Я тут на пару днів строк вже пропустив…
Адвокат:
— А у зв’язку з чим?
— Та на гриби поїхав… може, суд строк поновить?
Адвокат, з серйозним виразом обличчя:
— Якщо справа потрапить до судді родом з Маневицького району — то швидше за все визнає причину поважною, обов’язково поновить строк і ще й зупинить провадження на грибний сезон!

— А Андрійко вийде?
— Ні, в нього пожиттєве.

Сидять в обідню пору троє суддів районного суду на літньому майданчику якоїсь кафешки, замовили собі обід, чекають, поки принесуть їжу. І тут підходить до них волоцюга, і каже одному з суддів:
— Якщо не дасиш мені 500 гривень, то я на тебе в суд подам за те, що мене твоя собака покусала — ось тут, тут і тут!
Суддя задумався на хвильку, а потім мовчки дістає 500 гривень і віддає їх волоцюзі. Волоцюга, не вірячи своєму щастю, чимдуж тікає.
Один з суддів не витримав:
— Іване Семеновичу, по-перше, ми все бачили, ми свідки того, що ніяка собака нікого не кусала. По-друге, у нашому містечку всі знають, що ви мешкаєте в квартирі і у вас ніколи не було собаки. Ну і ви ж голова суду, як-не-як!
— Так, я голова суду. Так, собаки в мене ніколи не було. Так, ви свідки того, що це було примітивне вимагання… Але я ж не знаю, яке рішення ухвалить суд…

В одному невеликому американському містечку якийсь бізнесмен вирішив відкрити бар для байкерів. Але бар мав бути на одній вулиці з місцевою церквою. Природно, церковному керівництву таке сусідство не подобалося, і на кожній проповіді воно закликало городян виступати проти і щиро молитися, щоб бог завадив планам нечестивого бізнесмена.
За день до оголошеного відкриття бару була сильна гроза, блискавка вдарила в бар і він згорів ущент. Церковники зраділи, але ненадовго — господар бару подав на них до суду з вимогою компенсації шкоди. Ті, звичайно, всі заперечували. Вислухавши обидві сторони, суддя зауважив: «Я поки ще не знаю, який вердикт винести, але з матеріалів справи вже бачу, що власник якогось генделика вірить у силу молитви, а все церковне керівництво — чомусь ні…».

Виходячи з будівлі Одеського міського суду, адвокат повертається до свого клієнта, який виглядає дуже засмученим, і питає:
— Гришо, в чому справа?! Тебе ж цілком виправдали.
— Так воно так, Семене Марковичу, але ж тепер в мене серйозні проблеми. Я вже здав свою квартиру на три роки.

Сміялося якось невеличке містечко над конфліктом одного бізнесмена з банком. Що саме вони не поділили, невідомо. Говорили про якісь несправедливі комісії, про якусь плату за обслуговування рахунків. Достовірно відомо​, що коли підприємець (далі — П.) звернувся для вирішення конфлікту в банк, працівники банку єхидно заявили: «Пишіть претензію, ми її будемо 30 днів розглядати і потім все одно відмовимо». П. вийшов з офісу банку, кинувши на прощання: «Самі напросилися».
Банкіри не врахували, що П. є регіональним монополістом у постачанні тесаного каменю для пам’ятників, фундаментів та іншого. Ось П. і виставив банку претензію. Тихим недільним вечором на великій вантажівці претензію провезли містом. Біля замкненого офісу банку претензія була дбайливо вивантажена двома важкими кранами і встановлена на ґанку. А вранці виявилося, що претензія встановлена дуже близько до дверей і трішки заважає працівникам банку потрапити до офісу. Хоча взагалі-то претензія була дуже скромною. Сувора плита сірого граніту, масою якихось 12 т. На плиті по всій формі була вибита претензія до банку, з усіма реквізитами, включаючи адресу П. для відповіді.
Зрозуміло, банк не залишив справу просто так. Працівники банку викликали поліцію. Уважно вивчивши претензію, міліціонери пояснили, що тут немає жодного злочину, а мають місце цивільно-правові відносини. Після чого порадили банку вирішувати питання з П. у суді і поїхали з «місця події». А претензія лишилася. Банк спробував самостійно прибрати претензію. На жаль, П. виявився єдиним щасливим власником багатовісного трейлера та відповідної техніки. А без трейлера вивезти претензію було неможливо. Банкіри викликали трактор та зібралися зачепити претензію тросом та зіткнути хоча б з ґанку на вулицю. Претензійну роботу зупинили ті ж самі поліціянти, які пояснили, що захаращувати проїжджу частину претензіями не можна. Бідним працівникам банку довелося заповзати на робочі місця крізь вікна. Клієнти банку ввічливо відмовлялися від такого ж способу і заявили про готовність віддати перевагу іншим банкам.
Наступного дня суддя районного суду, вислухавши заяву банку, відмовилась у порядку забезпечення позову вимагати від П. «анулювати» претензію. Більше того, з’ясувалося, що банк не має права відкинути претензію з мотивів використання непаперових матеріалів, а повинен перемістити її до архіву і розглянути відповідно до встановленого порядку. В результаті на третій день найнята банком бригада робітників із відбійними молотками все-таки роздробила претензію до розмірів, які можна було транспортувати звичайною технікою.
Того ж дня П. зателефонував до банку і ввічливо поцікавився результатами розгляду претензії. Почувши обіцянку П. у разі зволікання виставити нову претензію, вже на трьох сторінках, банк вирішив за краще не доводити до цього і терміново скасував для П. усі комісії.
Досудове претензійне врегулювання інколи буває ефективним!

Верховний Суд — це група юристів, які виправляють помилки гижчестоящих судів і увіковічнюють свої власні…

Прийняли до прокуратури на роботу молодого фахівця. З перших днів він зарекомендував себе грамотним працівником, чудово підтримував обвинувачення в суді, був красномовним, завжди правильно кваліфікував дії обвинувачених, суди завжди задовольняли його клопотання і т.д. ​Але з часом колеги стали помічати, що перед кожним процесом він заглядає в якийсь папірець, який​ дістає з кишені… Всіх розібрала цікавість, однак колега на всі питання ухилявся від відповіді.
У результаті дослужився він до пенсії, провели його з почестями, вийшов він з будівлі прокуратури, вийняв папірець з кишені, глянув на нього востаннє — та й викинув у сміттєву урну. Як тільки він зник за рогом, колеги, які це бачили, підбігли до урни, розкопали папірець, розгорнули і читають: «У чорній мантії — суддя. За ґратами — обвинувачений».

Поліціянтам, які не зуміли пройти переатестацію, буде запропонована посада лежачих поліцейських.

До адвоката приходить потенційний клієнт, кладе на стіл папери і каже:
— Ось! Справа «Коваль проти Кравця». Беретесь?
Адвокат читає папери, встає, тисне гостю руку:
— Вітаю вас, пане Коваль! На вашому боці — закон!
Той роздратовано висмикує руку:
— Я не Коваль! Я саме Кравець!
Але адвокат його не відпускає:
— Не хвилюйтесь, пане Кравець! На вашому боці — судова практика!

Іде засідання. Суддя:
— Ви підтримуєте свій позов?
Позивач, зніяковівши:
— А куди він падає?

Іде судовий процес, за яким підсудний звинувачується у вбивстві. Є незаперечні докази його провини.
Адвокат, відчуваючи що програє справу, вирішує вдатися до прийому.
— Шановний суд, у мене є для вас сюрприз, — сказав він. — Рівно за одну хвилину до зали увійде людина, у вбивстві якої звинувачується мій клієнт.
Всі здивовано дивляться на двері зали засідань. Пройшла хвилина. Нічого не сталося. Нарешті адвокат каже:
— Я трохи розіграв вас. Але ви всі дивилися з очікуванням. Це значить, що у вас є обґрунтований сумнів у вині мого клієнта, і тому я наполягаю, щоб мій підзахисний був визнаний невинним. Суд у сум’ятті пішов до нарадчої кімнати. Після чого повернувся і ухвалив вирок, яким визнав підсудного винним у скоєнні вбивства.
— Але чому? — запитав адвокат. — Я ж бачив, ви всі дивилися на двері!
Головуючий відповів:
— О так, ми дивилися. Але ваш клієнт — ні.

— Ви живете за законом?
— За духом закону…

Душі папи римського і відомого адвоката з’являються перед воротами раю. Раптом з воріт вилітає натовп ангелів, архангелів, святих, херувимів і т. д. Вони летять назустріч адвокату, радісно вітають його, піднімають на руки і несуть в рай. На папу римського ніхто не звертає уваги, чим він дуже засмучений. Святий Петро звертається до нього:
— Не журися, любий! Просто пап у нас тут кілька десятків, а адвокати до нас потрапляють виключно рідко!

Старий вампір навчає молодого вампірчика ремеслу:
— Бачиш людину, кидаєшся їй на шию, кусаєш, п’єш кров.
Вампіреня слідує інструкції — кидок, укус, починає пити кров. П’є, п’є, і раптом тато кладе йому руку на плече і каже:
— Досить, синку.
— Але тату, чому ми не випиваємо всю кров?
— Як тобі не соромно, синку, ми вампіри, ми не адвокати!

Оголошення в газеті: «Фірмі на роботу потрібен юрист. На час випробувального терміну — завдання: згідно чинного законодавства звільнити попереднього юриста».

— Скажіть, ваш банк видає кредити під чесне слово?
— Авжеж, видає!
— А якщо я порушу своє слово, і не віддам кредит?
— Тоді Вам буде дуже незручно перед Господом Богом.
— Ну, це ще коли я перед ним предстану…
— Ну от 21-го числа не повертаєте кредит — 22-го предстанете…
Примітка. Зважаючи на те, що деякі банки видають кредит за умови, якщо позичальник застрахує своє життя — анекдот перестає бути таким смішним.

— Добрий день! Я хочу взяти в Вашому банку кредит для відкриття гей-клубу.
— А хто туди буде ходити?
— Ігор, Микола прийдуть, ті, хто мені кнопки в ліфті палять постійно, дехто з політиків, судді футбольні прийдуть…
— Ні, Ви знаєте — ми вимушені відмовити Вам у кредиті.
— О, і ти приходь!

ОДРУКІВКИ З ЮРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ
Президент України, проштовхуючи інтереси широкого коДла недоброчесних посадовців…
Позовна заява про визнання договору недійним.
Виконавець відрила виконавче провадження.
Крадитна спілка.
Договір лохорони.
ПравоПохоронний орган.
Дефлорація прав людини.
Міні стерство.
Уморальна шкода.
Поподаткування.

Син-адвокат виграв справу, яку його батько-адвокат ніяк не міг виграти протягом 20 років. І хвалиться своєму татові про це:
— Ну, що! Виграв я ту справу, яку ти 20 літ волокитив! Бачиш?
А батько йому відповідає:
— Я не волокитив… я за ту справу побудував нам хату, і тебе, вар’ята нерозумного, в університеті вивчив. А ти ту справу взяв — і завершив…

В поштовому обігу є поняття «рекомендований лист». Це лист, який вручають особисто в руки отримувачу. Якщо ж отримувача немає на місці — йому залишають повідомлення, мовляв, зайдіть на таке-то відділення зв’язку і отримайте рекомендований лист.
Веду справу клієнта. І щось давно не чути ні звідки жодних відомостей — немає ні листів з суду, ні від опонентів. Питаю в клієнта:
— Кореспонденції не було?
— Не було.
— Точно не було?
— Та тільки якісь рекламки приходять на пошту, а мені залишають повідомлення, щоб я прийшов, їх забрав. А я не ходжу — навіщо мені та реклама здалася?
— ??? Рекламки? З чого ви взяли?
— Та на повідомленнях так і написано — «Рек. лист», тобто, «Рекламний лист».
Думаю, не варто згадувати, що «Рек.» — це «Рекомендований». так Господарський суд Волинської області затесався в спамери. 

Прайс-лист на адвокатські послуги
Відповідь на запитання — 10,00 євро.
Правильна відповідь на запитання — 20,00 євро.
Те ж, але в письмовому вигляді — 200,00 євро.
Відповідь на дурне запитання — 50,00 євро.
Ввічлива відповідь на дурне запитання — 150,00 євро.
Ввічлива відповідь на дурне запитання (з обдумуванням) — 200,00 євро.
Правильна відповідь на дурне запитання — 100,00 євро.
Вникання в проблему — 150,00 євро за годину.
Вникання в проблему із вказівкою недоліків — 200,00 євро за годину.
Вникання в проблему з виправленням недоліків — 500,00 євро за годину.
Співчуття — 25,00 євро.
Щире співчуття — 50,00 євро.
Вникання в проблему із щирим співчуттям — Послуга тимчасово не надається (у зв’язку з відсутністю технічних можливостей — це не до юриста, а до психоаналітика).
Порада — 50,00 євро.
Правильна порада — 150,00 євро.
Здійсненна порада — 200,00 євро.
Правильна і здійсненна порада — 300,00 євро.
Глибокий замислений погляд — Безкоштовно (вартість по понеділках — 3 пляшки пива).
Мовчання — 5,00 євро за хвилину.
Винувате мовчання — 15,00 євро за хвилину.
Ввічливе мовчання — 25,00 євро за хвилину.
Мовчання з радісною посмішкою — 25,00 євро за секунду.
Мовчання із саркастичною посмішкою — 5,00 євро за секунду.
Мовчання із замисленим поглядом на дурне питання з обдумуванням 50,00 євро за хвилину.

Вивіска над адвокатською конторою: «Закон суворий! Ну, але то таке…»

Адвокат — це юрист, якому платять не за те, щоб він роз’яснив, що дозволено законом, а за те, щоб він роз’яснив, як зробити те, що заборонено законом.

Помирає старий чоловік. І просить дітей, щоб привели до нього двох адвокатів. Ну, воля помираючого — закон, привели. Адвокати прийшли, сіли коло діда з обох сторін, а дідо мовчить. Діда питають — тату, чого мовчите? Люди сидять, чекають. А дідо каже: хай посидять. Я хочу вмерти, як Христос — поміж двох розбійників.
Примітка. Щирі співчуття родичам покійного, в тому числі якщо адвокати були на погодинній оплаті…

Адвокат радить своєму клієнту:
— У даному разі для вас найкращим виходом буде повернутися до дружини.
— Розумію. Але пане адвокате, може, пошукаємо гірший вихід?

Оголошення: Юридично підкований пенсіонер, задовбе будь-яку організацію письмово або по телефону, за символічну винагороду.

Одружилася молода пара. Він — адвокат, вона — нотаріус. В нього мама — голова міського суду, в неї тато — суддя апеляційного суду. Ну і так родичів по юридичній лінії з обох боків не бракує.
ЦЕ Ж НЕ ПРИВЕДИ ГОСПОДЬ — РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ І ПОДІЛ МАЙНА!!!

— Яка різниця між верблюдом і адвокатом?
— Верблюд може тиждень працювати — і не пити.

Оповідь особи, яка колись була секретарем судового засідання (ще в ті часи, коли протоколи писалися руцями): «Скільки я протоколів написала, поки в судах працювала, не перерахувати. Треба було ще й фантазією володіти. Якщо відповідач (чоловік, що розлучається) говорить: «Та віддайте цій гадюці все!», треба це записати так: «Відповідач зазначив, що не претендує на частину майна, яка належить йому згідно з законом і не заперечує проти присудження його позивачці».

— В чому відмінність між адвокатом і богом?
— Бог ніколи не думає, що він — адвокат.

Засідання суду по справі за непокору поліції. Суддя до винуватця:
— Чому ви не виконали вимоги співробітників поліції?
— Тому що вони нас оточили звідусіль, і вимагали розійтися.

У суді слухається справа про зґвалтування молодої дівчини. Дівчина розповідає що вона познайомилася з хлопцем, ввечері вони прийшли до неї додому. Далі вона розповідає як вони займалися сексом (в найдрібніших подробицях).
Суддя питає:
— То де ж тут присутній факт зґвалтування?
Дівчина відповідає:
— МЕНІ НЕ СПОДОБАЛОСЯ!

Перед смертю батько вирішив розділити спадщину, і заповів її порівну трьом своїм синам.
— Ну нормально, блін!.. — сказав четвертий син.

Підходять двоє поліцейський і кажуть:
— Пройдіть  нами, будете свідком.
Чорт смикнув мене ляпнути:
— То ви все-таки вирішили зареєструвати ваші стосунки?

На підприємстві податкова перевірка. Все правильно, причепитися ні до чого.
Бухгалтер радий! Податковий інспектор теж:
— Вам штраф!
— !?
— За знущання над податковою інспекцією.

— Яка причина того, що чиновники різних рівнів живуть в розкошах, які в сотні, тисячі, десятки, сотні тисяч перевищують рівень офіційних доходів цих чиновників?
— Відсутність доказів.

Українська скоромовка: Конституційний суд конституційно констатував конституційність неконституційних і неконституційність конституційних констатацій і констант у Конституції.

— Доброго дня! Це адвокатська компанія?
— Так, слухаю Вас!
— Мене вчора увечері побили і пограбували співробітники прокуратури. Чи є у мене шанс уникнути покарання?

Страшнішою від законів може бути лише практика їх застосування.

Врахуйте, що на Страшному Суді адвокати будуть занадто зайняті, щоб вас захищати!

Після смерті хлопець вирушив у пекло, проходячи сірчаною безоднею пекла, наповнену криками грішників, він побачив старого і товстого адвоката, який обіймався з чарівною блондинкою.
— Це несправедливо! — крикнув хлопець, — я маю вічність горіти в пеклі, а цей нікчемний адвокат проводить час з красивою жінкою!
— Заткнись, — гаркнув диявол і вколов хлопця своїми вилами. — Хто ти такий щоб оспорювати покарання цієї жінки?!

Помер один блискучий адвокат і потрапив в пекло. Відповідно він незадоволений цією обставиною і питає охоронця:
— Чому ж я потрапив в пекло? Я все життя допомагав людям, працював, не порушував заповідей.
Охоронець
— Розумієте, все це так, але ваша професія адвоката не дозволила нам визначити вас в рай.
Адвокат, продовжує обурюватися:
— Але як же, он мій колега, інший адвокат, спокійнісінько насолоджується життям в раю.
Охоронець подивився на нього і каже:
— Та який він адвокат, так, одна назва.

Адвокат з Нью — Йорка, що спеціалізується на розлученнях, помер, і встав перед Небесними Вратами. Святий Петро запитує його:
— Що ви зробили, щоб отримати привілей приєднатися до Небес?
Адвокат після роздумів відповідає:
— Тиждень тому я дав четвертак бездомним на вулиці.
Святий Петро запитує Гавриїла, щоб перевірити, чи справді це так, Гавриїл підтверджує.
— Добре, — сказав Святий Петро, — але це занадто мало, щоб піднестися на небо.
— Зачекайте хвилину, — каже адвокат, — є більше. Три роки тому я дав четвертак одній бездомній.
Святий Петро знову просить Гавриїла перевірити цей факт, і він підтверджується. Тоді Святий Петро пошепки запитав Гавриїла:
— Що ми повинні робити з цією людиною?
Гавриїл поглянув на Петра і відповідає:
— Давай віддамо йому півдолара і відправимо в пекло.

За що тебе нині арештували?
— Бо я дав хабаря агентові поліції.
— І так скоро пустили?
— Бо я дав хабаря комісарові поліції.

Суддя: — Як це ви посварилися ще навесні, а побилися аж в зимі?
Селянин: — Бо то, пане сендзьо, шкода літа. В зимі все є більше часу, то й посидіти в арешті можна…

— Як, пане меценасе, я маю вдавати на суді що я ідіот? — питає чоловік адвоката.
— Так! Ви мусите вдавати, що ви ідіот. Так підказує здоровий розум!

Заскаржила жінка свого чоловіка до суду за побиття. Суд питає обвинуваченого:
— Як то було з тим побиттям?
— То було так, — зачинає чоловік і витирає хустинкою чоло. — Тільки я увійшов у хату, а жінка мене мітлою по голові. Тоді я її палицею по чолі. Вона мене горшком у вухо, а я її ще раз палицею по крижах. Тоді вона мене баняком, а я її палицею…
— А потім що?
— Потім ми зачали битися.

Селянин програв процес і докоряє адвокатові, що зле його боронив.
— Я маю досить розуму, — каже адвокат, — я скінчив два університети.
— Е, говоріть своє, я маю теля, що ссало дві корови, а виріс з нього звичайний віл.

Перед судом стає хабарник. Суддя пізнає, що це його шкільний товариш.
— А, доброго здоров’я, — каже суддя, — що чувати коло тебе? А що поробляють наші товариші — Василь, Степан, Яків, Іван?
— Ото, вже всі сидять, крім нас обох, — відповідає підсудний.

Адвокат боронить:
— Це правда, що обвинувачений вкрав акції. Але ж, високий суде, візьміть до уваги, що другого дня ті акції дуже впали, і мій клієнт поніс велику втрату.

Прокурор до підсудного:
— За що ви розбили голову сусідові?
— Він назвав мене дурнем.
— Але ж то не так страшно.
— Може, для вас, пане прокурор, ні, а для мене так.

— Яка різниця між адвокатом і лікарем?
— Чим більше адвокатів, тим довше триває процес, а чим більше лікарів, тим скорше хворий помре.

Клієнт, якому здалося, що отриманий ним рахунок за юридичні послуги завищено, попросив​​ свого адвоката деталізувати представлений звіт.
Адвокат докладно описав зроблену роботу: «Ішов вулицею і помітив Вас на протилежній стороні. Дійшов до перехрестя, щоб перейти на Ваш бік і наздогнати Вас. Наздогнав Вас і тут помітив, що це були не Ви. Разом: 50 доларів».

Цивільне право та апельсин
Професор із цивільного права запитує одного з своїх найкращих студентів:
— Якщо ви хочете дати комусь апельсин, що ви скажете?
— Візьми, будь ласка, апельсин.
Професор спохмурнів:
— Ні, ні! Скажіть як справжній юрист!
Тоді студент бадьоро відповів:
— Дійсним я передаю вам цілий і неподільний, що належить мені на праві власності, вільний від претензій третіх осіб, апельсин з всіма його частинами, включаючи кірку, м’якоть, сік і кісточки, а ви отримуєте всі права на вищезгаданий апельсин, включаючи право кусати, різати, чистити і є його, як з кіркою, так і без такої, повністю на свій розсуд.

Молодий адвокат відкрив свій перший офіс. Обставив його дорогими масивними меблями з дуба, розвісив цілу колекцію мистецьких афіш, різні дрібнички зі шкіри — все це для того, щоб зробити враження на будь-якого потенційного клієнта, який увійде у двері. Він помістив рекламу та розіслав усім знайомим повідомлення про свою практику. Тепер адвокат сидів, відкинувшись у кріслі, в очікуванні телефонного дзвінка або появи першого клієнта.
Раптом він почув у холі кроки в напрямку до його офісу. Прагнучи виглядати процвітаючим професіоналом, він схопив нову блискучу телефонну трубку і поринув в уявну розмову:
— Так, містере Торренсе, — жваво заговорив він, коли незнайомець увійшов до кабінету, — я займуся тією справою як тільки в мене буде вільна хвилина. Я впевнений, ви в курсі, що містер Холлінгс хотів би, щоб я вів справи його маєтку. Мені довелося відмовити йому, тому що я занадто зайнятий іншими справами, але я якось зможу вставити вашу справу між іншими. Так, так, звичайно, мені було дуже приємно, сер. До побачення!
Переконавшись у тому, що він зробив належне враження на свого майбутнього клієнта, він повісив слухавку і повернувся до терпляче чекав незнайомцю.
— Вибачте, сер, — сказав відвідувач, — я прийшов підключити ваш телефон до мережі.

Молодий адвокат почав свою першу промову в суді:
— Те, що мій підзахисний наважився звернутися саме до мене, безперечно, доводить його неосудність.

Адвокат проголошує в суді промову, захищаючи молоду даму:
— Ваша честь! Ну звідки ця жінка могла знати, що її чоловік такий чутливий до ціаністого калію?

Старий адвокат радить молодому:
— Коли будеш захищати когось у суді, намагайся говорити довше. Чим довше ти говориш, тим довше твій клієнт буде залишатися на волі.

— Хочете, я порекомендую вам хорошого адвоката? На останньому процесі для свого підзахисного, засудженого до електричного стільця, він домігся…
— Помилування?
— Значного зниження напруги.

— Підсудний, чому ви відмовилися від свого визнання вини?
— Адвокат переконав мене, що я не винен!

— Підсудний, ваше останнє слово…
— Я відмовляюся, ваша честь.
— Чому?
— Все, що було потрібно, сказав мій адвокат, все що не потрібно, — сказав прокурор.

На прийомі у юридичній клініці. Студент-консультант:
— Отже, у вас затопило квартиру. Затопило всі кімнати чи ні?
Клієнт:
— Все. Студент:
— Дуже добре. А підлога постраждала?
Клієнт:
— Так, весь паркет здувся.
Студент:
— Чудово. А меблі?
Клієнт:
— І меблі всі намокли і втратили товарний вигляд.
Студент:
— Фантастика. У вас чудове справа!

На прийом в юридичну клініку прийшов дідусь, який цікавився способами набуття права власності на квартиру. Після того, як йому розповіли всі відомі способи придбання квартири у власність, він сказав, що подумає який вибрати. У відповідь один із студентів, який проводив прийом, радісно заявив:
— Так, приходьте в будь-який час — справу на вас ми вже завели!

— Що таке економія підрядника?
— Приховати та пропити.

— Позивач, яке ваше сімейне становище?
— Паршиве, ваша честь.

Якби адвокат і податковий інспектор тонули, а ви би могли врятувати тільки одного з них, — ви б пішли обідати або продовжили читати газету?

— Що спільного між чесними адвокатами та НЛО?
— Ви весь час чуєте про них, але ніяк не можете зустрітися з ними.

Адвокат: Дозвольте, я висловлю мою чесну думку.
Клієнт: Ні, ні. Я плачу Вам за професійну пораду.

Триває суд над злочинцем. Адвокат подає прохання про пом’якшення покарання, оскільки підсудний хворий невиліковною хворобою. Надається довідка встановленого зразка. Суд вивчає документ, долучає до справи. Оголошується вирок, суд пом’якшує покарання. Адвокат тріумфує. Суд вирішує навести довідки щодо «невиліковної хвороби», що це за алопеція така. І з’ясовує: алопеція — облисіння, дійсно невиліковний недуг.

Знайомі вітають адвоката з тим, що він домігся виправдання злочинця.
— Ви були просто чудові! — захоплено кричать вони перебивають один одного
— Дякую, — відповідає знаменитість. — Але, якщо б я виступав не захисником, а обвинувачем, я його обов’язково домігся б йому шибениці.

Невелика компанія, кухня, на кухні юрист і системний адміністратор.
Сисадмін жаліється, що нога сильно болить вже третій день.
Юрист: Ну, у мого товариша зуб хворів, так видалили і все гаразд.
Сисадмін: Логічно. У мене одному приятелю лоботомію зробили. Так він теж юристом став.

Суддя звертається до присутніх у залі судових засідань:
— Тихо! Попереджаю, що якщо хтось ще раз скаже «геть​ суддю» — піде звідси!
​І відразу чути: «Геть суддю!»
Суддя:
— Обвинувачений, вас це не стосується.

Прокурор:
— Підсудний Рабінович вчинив злочин, рідкісний за зухвалістю, спритністю та багатством фантазії.
Обвинувачений:
— Залишіть ваші лестощі при собі, я все одно не зізнаюся!

Помер процвітаючий адвокат. Влучає у пекло. Звичайно, обурений і кличе представників адміністрації. Приходить відповідний чорт, питає:
— У чому проблема?
— Ну, як же так? Я юрист, закони дотримувався, у житті не грішив, пожертвував 200 тисяч доларів бездомним таджикам… Чому в пекло?
Чорт:
— Давайте перевіримо. Ви Гройсман Борис Самойлович?
— Так.
— Проживали на Квітковому проспекті, 32?
— Так!
— Працювали в адвокатській фірмі «Зільбершац та партнери »?
— Так!
— Народилися 1760 року?
— Ні!
— Як ні? Згідно погодинним рахунками, які ви виставляли своїм клієнтам, вам рівно 250 років.

Адвокат як геморой: як тільки збираєшся сісти, одразу про нього згадуєш …

В одній адвокатської конторі на стіні висить картина, яка точно відображає сутність даної професії: двоє чоловіків сперечаються, кому належить корова, один тягне її зa роги, інший — за хвіст, а адвокат у це час спокійно доїть цю саму корову…

Ідуть двоє по цвинтарі та читають написи на могилах.
Один читає:
— «Тут спочиває адвокат і хороша людина»…
Другий:
— Ось це так, двох людей в одну могилу запхали!

У Брукліні йде процес по розірванню шлюбу. Адвокат позивача намагається представити його дружину як можна більше в невигідному світлі:
— Скажіть, шановна, чим ви займалися до одруження з моїм клієнтом?
— Я працювала стриптизеркою в нічному клубі.
— Ось як! І ви вважаєте це заняття гідним для респектабельної леді?
— Ну вже у всякому випадку це заняття куди пристойніше, ніж те, чим все життя займався мій батько!
— Так-так, це дуже цікаво! Чи не будете ви такі люб’язні повідомити суду, яким же ганебним ремеслом промишляв ваш батько?
— Він був адвокатом.Виходячи з будівлі Одеського міського суду, адвокат повертається до свого клієнта, який виглядає дуже засмученим, і питає:
— Гришо, в чому справа?! Тебе ж цілком виправдали.
— Так воно так, Семене Марковичу, але ж тепер в мене серйозні проблеми. Я вже здав свою квартиру на три роки.

— Ваша честь, прошу замінити мені адвоката. Той, якого мені призначили, зовсім не цікавиться моєю справою!
— Що ви на це скажете? — звертається суддя до адвоката.
— Вибачте, ваша честь, що ви сказали? Я прослухав.

Суддя:
— Ви навіщо розбили об голову перехожого пляшку шампанського?
— На щастя!

Відповідач радиться з адвокатом:
— Слухай, а що якщо я пошлю судді коробочку сигар, може це допоможе нам виграти справа!?
Адвокат:
— У жодному випадку! Він дуже чесний і може притягти тебе за дачу хабара!
Засідання. Рішення.
У задоволенні позовних вимог повністю відмовлено.
Адвокат:
— Нічого не розумію! Це була програшна для нас справа! Як суд став на наш бік?
Відповідач:
— А я таки послав йому сигари! Ось чому!
—??????????
— Я купив коробку самих паршивих та дешевих сигар і вклав туди візитку позивача!

— Потерпілий, чи впізнаєте ви людину, яка вкрала у вас автомобіль?
— Ваша честь, після промови його адвоката я взагалі не впевнений, чи був у мене автомобіль.

В одному місті проходило судове засідання. Під вартою знаходився чоловік, звинувачений у крадіжці. Йому надали останнє слово.
— Я хочу заявити, що я невинний. Справа в тому, що винен-то як би не я, а моя плоть. Це вона штовхає мене на погані справи. А сам я цілком хороша людина, тому я думаю, що мене треба відпустити на волю.
Суддя задумався на хвилину, і відповів так:
— Гаразд, я згоден з вами. Ваша душа невинна і може бути вільна. Але ваша плоть винна, і тому вона піде до в’язниці!

Судять одного шахрая. Прокурор його повністю завалив питаннями, на які неможливо відповісти, не визнавши свою провину. Докази вини прокурор навів вбивчі. У перерві він підходить до шахрая.
— Ви розумієте, що Ваша вина повністю доведена?
— Розумію, — відповів шахрай.
— То чому ж Ви її не визнаєте?!
— Хочу подивитися на мого адвоката. Цікаво мені, як він викручується буде!

Суддя входить до зали, щоб почати слухання справи. У цей момент встає податковий інспектор і кричить адвокату захисту:
— Ви безсовісний людина! Адвокат кричить йому у відповідь:
— А ви злодій!
Суддя сідає і спокійно оголошує:
— Отже, обидві сторони вже представлені, і тепер можна приступити до процесу.

— Це нерозсудливість! — Зауважив Досвід.
— Спробуй… — прошепотіла Мрія.
— 9 років колонії суворого режиму, — сказали в суді.

Падає літак. Пілот попросив стюардесу, щоб та попередила пасажирів, щоб вони приготувалися до аварійної посадці. За кілька хвилин пілот запитує стюардесу, чи все зайняли свої місця і пристебнули ремені.
— Всі, крім одного адвоката — він досі роздає всім свої візитки.

Батько каже синові-адвокату:
— Якщо мама спитає тебе, скільки я випив, то ти скажи…
Син:
— Брехати я не буду, але на підставі існуючого між нами родинного зв’язку я можу відмовитися від надання свідчень.

Адвокат:
— Щоб довести, що мій підзахисний провів вечір сам удома, я хочу показати суду його історію відвідувань сайтів у той злощасний вечір…
Підсудний:
— Стійте! Я вирішив зізнатися у вбивстві!

Приходить чоловік у юридичну консультацію:
— Скажіть, чи маю я право…
— Так, маєте!
— Та ви не зрозуміли, я хотів дізнатися, чи маю я право…
— Та точно кажу, маєте!
— Так ви поясніть, чи можу я…
— А-а-а, ні, не можете!